Рисунок 1 баштанна попелиця
Зовнішній вигляд:
Самка довжиною від 1,25 до 2,1 мм, овальної форми. Забарвлення дуже мінливе – зелене з жовтим відтінком. Самку безкрила. Голова і груди зверху чорні. Довжина вусиків складає ¾ довжини тіла, вони блідо-жовті, 6-члениковi: перший i другий членики бурi, останній – чорний. Довжина тіла крилатої форми 1,2-1,9 мм. Вусики трохи коротшi за довжину тіла. Голова, груди i сокові трубочки матово чорні. Личинки першого віку блідо-зелені з 4-члениковими вусиками i короткими соковими трубочками.
Личинки другого віку жовто-зелені з 5-члениковими вусиками i в два рази довшими за ширину соковими трубочками. У личинок четвертого вiку соковi трубочки 6-члениковi.
Розмноження партеногенетичне. Зимують на прикореневих частинах багаторічних рослин. Витримують морози до -10 °С. Виліт з місць зимівлі розпочинається коли середньодобова температура становитиме понад +12 °С. Розвиток однієї генерації від личинок до імаго триває 9 – 12 діб. Найінтенсивніше він відбувається за помірної температури й вологості. За сезон може розвинутись 14 – 18 поколінь.
Небезпечний поліфаг. Масовий шкідник багатьох баштанних культур. Пошкоджує (огірки, дині, кавуни, гарбузи). Попелиця швидко розмножується, оптимальна температура для розмноження становить +16-+22°С. Всеїдний, може живитися соком майже 50 видів культурних i бур'янових рослин. Навесні попелицi заселяють різноманітні бур'яни (рижій, щавель, подорожник та iн.). Наприкінці весни мігрують на баштаннi, технічні та iнші культурнi рослини. Заподіювана попелицями шкода буває значною i різноманітною: пошкоджене листя прив'ядає, стає зморшкуватим, буріє, а при тривалому живленнi попелиць засихає й опадає. Дуже пошкоджені рослини гинуть. Попелиця є переносником – огіркової мозаїки.
Заходи боротьби: У попелиць є значна кількість природних ентомофагів. Імаго і личинками попелиць активно живляться сонечка, золотоочки, хижа галиця. Знищувати бур’яни на яких зимує шкідник та проводити хімічний обробіток такими препаратами: Актелік, Актара, Ампліго, Кораген, Енжіо.
